Наполеонівська італійська ліра – ліра, введена імператором Наполеоном I як грошова одиниця проголошеного в 1805 році Королівства Італія. Італійське королівство було штучним утворенням, створеним Наполеоном як буферна держава проти Австрії. Він складався з Ломбардії, Венеції, Модени та Анкони Папської області. Фактичним правителем був Ежен де Богарне, пасинок Наполеона та віце-король королівства. Італія, яка вважалася «самостійним» від Франції королівством, платила Франції щорічно 36 мільйонів франків золотом. Цю суму щедрий «король Італії» Наполеон великодушно дарував щороку імператору французів Наполеону. Що стосується витрат по управлінню Італією, то вони покривалися виключно з італійських доходів. Незважаючи на те, що Королівство Італія було захоплене та ліквідоване австрійцями у 1814 році, наполеонівська ліра перебувала у обігу на території Північної Італії аж до 1822 року, коли була замінена австрійською лірою.

На аверсі монети зображено портрет Наполеона обличчям вліво. Навколо портрета розміщено напис – «NAPOLEONE IMPERATORE E RE» (Наполеон, імператор і король). По зрізу портрета вказано рік випуску монети – «1808», а під ним розміщено знак Міланського монетного двору – «M».

На реверсі монети зображено коронований герб із зіркою над орлом, поверх якого розташований складний щит італійських піддержав. Зліва розміщено напис – «REGNO», а праворуч – «D'ITALIA» (Королівство Італія). Внизу монети вказано номінал – «40.LIRE».